19-12-2009
Копенгагенський саміт і ГМК: парникові гроші йдуть в повітря
Металургія, разом з вугільною промисловістю, автотранспортом і виробництвом цементу, належить до основних галузей-забруднювачів природного середовища. Річні викиди Со2 в світовій металургії складають близько 1,5-2 млрд. т, або 3-4% від глобальних викидів всіх парникових газів від всіх антропогенних джерел.
Залежно від використовуваних технологій, середній питомий викид рівний приблизно 1,2-1,8 тонн Со2 на тонну стали. Для застарілої фізично і морально українською металурги цей показник близький до верхньої межі. Потенціал зниження викидів в світі оцінюється як 0,3 т Со2 на тонну стали, при цьому в Україні викиди можуть скоротитися на 0,7т на Со2/т.
По викидах Со2 Україна займає 19-е місце в світі - 350-400 млн. т в рік. ГМК припадає на частку більше 20% всіх шкідливих викидів в Україні, вітчизняна металургія щорічно викидає в атмосферу близько 80 млн. т (2007 р.) Со2 в рік. Зниження викидів в поточному році пояснюється кризовим обвалом обсягів виробництва, тоді як показник питомих викидів на тонну стали навіть дещо збільшився. Це пояснюється зростанням питомої витрати коксу при виплавці чавуну (із-за зниження споживання природного газу) і підвищенням витрати залізорудної сировини (альтернативою чому є лом).
За умови проведення комплексної реконструкції і модернізації меткомбінатов (від етапу виробництва коксу і агломерату до випуску готового прокату) потенціал зниження викидів в галузі складає від 30 до 40%, або до 30 млн. т Со2, в порівнянні з рівнем 2007 р.
Виплавка чавуну
Найбільша кількість викидів парникових газів, а рівно найбільші питомі витрати енергоресурсів, мають місце в аглодоменном виробництві (майже 50% від загального об'єму).
Зокрема, високий рівень викидів відбувається при виробництві агломерату, при спалюванні коксу в доменних печах, при розливанні чавуну, охолоджуванні шлаків і ін.
Найбільш актуальні для металургії України такі напрями зниження викидів в доменному переділі - зниження питомої витрати вуглецьвмісних матеріалів, вдування пилеугольной суміші в домни (дозволяє мінімізувати споживання природного газу і понизити споживання коксу), утилізація і використання доменного і коксового газу для технологічних потреб (як паливо для нагрівальних печей або відновника в доменній печі, для вироблення електроенергії і ін.).
В світі вже використовуються більш просунуті технології - беськоксовоє виробництво чавуну (технології Corex, Finex, Hismelt і Tecnored), заміна коксу і вугілля на пластикові відходи.
Виплавка стали
Другий проблемний для екології переділ - сталеплавильний, особливо у випадку, якщо виробництво сталі ведеться мартенівським способом.
Заміна мартенівських печей на електропечі дозволяє скоротити викиди на 0,5 т Со2-екв. на тонну стали.
До цих пір модернізація метпідприємств, що діють, в Україні просувалася у напрямі заміни мартенів на конвертери, тоді як частка нових електропечей, що вводяться, незначна. Відзначимо, що витрата енергії при електродузі плавка з металобрухту або заліза прямого відновлення майже в 3 рази нижче, ніж при використанні конверторів і чавуну з рудної сировини. Використання ломи може зробити значний вплив на споживання енергії і викиди Со2 як в глобальному масштабі, так і в Україні, де частка електросталі не перевищує 5%.
За умови введення ефективного регулювання ринку ломи (і мерів по стимулюванню його збору) проблема можливого дефіциту цієї сировини в Україні може бути успішно вирішена. Крім того, країна має в своєму розпорядженні можливості по створенню ефективних ліній по випуску прямовосстановленного заліза, що також є додатковим ресурсом для розвитку електросталеплавильного виробництва.
Для галузі також актуальна заміна розливання стали в злитки на безперервне розливання з ліквідацією обтискових станів.
Динаміка викидів парникових газів на підприємствах ГМК України:
Дані: УКРГНТЦ «Енергосталь»
Екологія як чинник конкуренції
Що проходить в Копенгагені 7-18 грудня конференція ООН може ухвалити важливі рішення, що безпосередньо стосуються і металургів, в т.ч., українських. Зокрема, зараз обговорюється проект угоди, в рамках якої пропонується розвиненим країнам скоротити викиди на 45% до 2020 р., тоді як що розвивається - на 15-30%.
Ухвалення такого документа може понизити конкурентоспроможність сталевої галузі ЄС, Японії, США, яким і так складно боротися з китайською, індійською і Бразільською продукцією навіть на власних ринках.
Зокрема, Eurofer вимагає рівного відношення до розвинених країн, що розвиваються, при підготовці угоди про зниження емісії двоокису вуглецю. «Цілі по заощадженню клімату не будуть досягнуті, якщо до крупних промислових джерел Со2, таким як китайська сталева індустрія, не будуть пред'явлені загальні вимоги. Для таких економік, як Китай, Індія і Бразилія прогнозується найзначніше зростання виробництва стали в майбутнє десятиліття, і без повного залучення до процесу цих сталевих індустрій емісія Co2 нашої галузі в масштабі планети збільшиться, а не зменшиться», - попередила асоціація.
Металургія України знаходиться в досить тепличних умовах, якщо говорити про політику по зниженню викидів, в порівнянні з європейською. У ЄС вже багато років проводиться курс на послідовне зниження шкідливих викидів, в т.ч., в секторі металургії. Євросоюз перейняв на себе зобов'язання зменшити викиди Со2 в атмосферу на 20% в порівнянні з 1999 р.
Якщо наші меткомпанії мають можливість привертати засоби в рамках киотського протоколу, то європейським металургам доводиться, навпаки, вкладати істотні засоби в зниження викидів. Обмежені жорсткими екологічними нормами, сталевиробники ЄС стоять перед вибором: проводити тотальну дорогу модернізацію, скорочувати частину потужностей або купувати чужі квоти на викид - втім, остання дорога є лише тимчасовим вирішенням проблеми.
Окрім прямих зобов'язань по зниженню викидів, що висуваються до сектора, металургів також безпосередньо торкається посилювання екологічних норм для вироблюваних в країнах Євросоюзу автомобілів. Рік тому вулиці Брюсселя побачили багатотисячну маніфестацію сталеварів, які виражали протест проти нової екологічної директиви, яка приведе до зниження виробництва і скорочення робочих місць не тільки в автопроме, але в суміжних галузях, зокрема - металургійною.
Український інтерес
Що стосується позиції України на саміті в Копенгагені, то для нас принциповою є можливість і далі реалізовувати надлишки квот, за рахунок продажу яких країна може привертати «зелені» інвестиції і технології. Без рішення фінансового питання нам буде важко скоротити емісію парникових газів на 20% (від рівня 1990 р.) - такі зобов'язання може узяти на себе Україна в новій угоді.
За даними Національного агентства економічних інвестицій, в 2009 р. Україна продала всього 33 млн. т викидів зі своєї квоти, тоді як поточний рівень виробництва залишає можливість реалізувати 440 млн. т (загальний розмір квоти - 922 млн. т). У 2010 р. від продажу квот на викиди парникових газів планується отримати 1,5 млрд. грн.
Ефективність заходів щодо скорочення викидів по галузі (дані УКРГНТЦ «Енергосталь»):
1 - заміна агломашин, 2 - впровадження ПУТ, 3 - воздухонагревателі ДП, 4 - губт, 5 - мартен-конвертер, 6 мартен-електропіч, 7 - МНЛЗ, 8 - ОКГ, 9 - нагріваючи. печі, 10 - режими спалювання палива, 11 - когенерация, 12 - кислор. блок, 13 - компресора
Поки українські металурги пасивні в реалізації схем Киотського протоколу. Більшості підприємств не тільки не мають планів залучення «зелених» інвестицій, але навіть не провели інвентаризацію викидів парникових газів.
Відзначимо, що в Україні вже декілька років працює створений Мінпромполітики центр «Енергосталь», який розробив «Галузеву програму енергоефективності і енергозбереження на період до 2017 г.», в якій проаналізовані заходи підприємств і виділені ті з них, які можуть бути оформлені як ПСО.
У країні є вся нормативна база для реалізації проектів сумісного здійснення, проте за 4 роки реально здійснили такі проекти тільки декілька компаній - шахта ім. Засядько, Донецький ЕМЗ (раніше - «Істіл (Україна»), Алчевський МК.
У поточному році договору по розробці і супроводу проекту сумісного здійснення підписали «Азовсталь» (з компанією Global Carbon) і Єнакіївський МЗ (з ING Bank NV) - обидва підприємства планують привернути засоби для програми модернізації підприємства за рахунок реалізації одиниць скорочення викидів і скоротити викиди парникових газів в атмосферу на 1,5 млн. т Co2 еквівалента до 2012 р.
Назад
|
|
|
